
У великих містах, таких як Київ, значна частина похоронів відбувається шляхом кремації. Основна причина — це складність у пошуку вільного місця на кладовищах. У випадку підзахоронення також необхідно дотримуватися чітко встановлених термінів, що не завжди можливо. Оскільки послуги крематоріїв стають все більш затребуваними, багато хто цікавиться питаннями щодо праху та що з ним робити.
У більшості країн віддають перевагу кремувати померлих родичів або улюблених домашніх тварин. Українські похорони — це також не завжди поховання у могилу, особливо якщо йдеться про міських жителів. Все частіше тіла спалюють у спеціальних печах при надвисоких температурах. Що роблять з прахом після кремації, залежить безпосередньо від рішення родичів.
Перед спалюванням тіла родичі прощаються з померлим у ритуальному залі. Після цього труну на транспортері відправляють у піч. Така процедура, на відміну від класичних похоронів, займає всього один день, а безпосередньо спалювання тіла — у середньому 2 години.
На завершення попіл кладуть у запаяну пластикову ємність, яку додатково за бажанням родичів можна помістити у красиву урну. Далі потрібно визначитися, куди дівати прах після кремації.
Частіше за все, рішення залежить від волі покійного, зафіксованої у заповіті, або згоди в родині. В Україні немає прямих законних приписів і заборон, що можна робити з прахом після кремації.
У родичів є кілька варіантів, що можна зробити з прахом:
Далеко не всі мають сили займатися організацією кремації та похоронів, тому звертаються за послугами до ритуальних агентств. Спеціалісти зроблять так, що все пройде з дотриманням правил, формальностей та вимог.